top of page

                        Батькам майбутніх першокласників:

                   змінився порядок прийому дітей до школи

           Міністерство освіти і науки України розмістило на сайті наказ № 367 від 16.04.2018 р.  Про затвердження  порядку зарахування, відрахування та переведення учнів до державних та комунальних закладів освіти для здобуття повної загальної середньої освіти, згідно з яким встановлено нові правила зарахування майбутніх першокласників до закладів середньої освіти.

          До уваги батьків! Для зарахування вашої дитини до першого класу закладу освіти , один з батьків дитини має особисто впродовж 2-31 травня подати до відповідного закладу заяву та документи:

  1. Копія свідоцтва про народження дитини або документ, що посвідчує особу здобувача освіти (під час подання копії  пред’являється оригінал відповідного документа);

  2. Оригінал або копія медичної довідки № 086-1/о «Довідка учня загальноосвітнього навчального закладу про результати обов’язкового медичного профілактичного огляду».

  3. Оригінал або копія відповідного документа про освіту (у разі наявності);

  4. Оригінал або копія висновку інклюзивно-ресурсного центру про комплексну оцінку дитини з особливими освітніми потребами чи висновку психолого-медико-педагогічної консультації (у разі наявності).

                                  

Наповнюваність класів станом на 01.01.2019 року

4.jpg

                          Звіт

директора перед колективом та громадськістю про діяльність

                  у 2017-18 н.р.

Книжкова  лабораторія

  Інформація по Комунальному закладу «Лисичанська спеціалізована                                                                         школа І-ІІІ ступенів №27»

                                                        станом на 30 серпня 2018 р.

Спроможність закладу (кількість учнів для здобуття освіти в 1 класах у 2018-2020 н.р.) – 75 учнів .

Подано заяв – 71 заяв.

Документів у наявності – 71

Вільних місць – 4 місця.

                                                                                    Як розповісти дитині про СНІД?

 

                                                                         СНІД - особливо небезпечна хвороба, смертельна для людини.

         Історії відомо чимало прикладів, коли страшні епідемії чуми, віспи, холери спустошували країни й навіть окремі континенти земної кулі. Але людство вистояло, хоча дорогою ціною.

         У 70-ті роки XX століття з'явилося нове інфекційне захворювання, назва якого СНІД. Воно здатне за 10-20 років поставити рід людський під реальну загрозу вимирання.

         СНІД - смертельне захворювання, проти якого відсутні ефективні засоби лікування та профілактики.Спричинюється специфічним вірусом, через що організм втрачає природню здатність протидіяти мікробам і знищувати злоякісні клітини. Хворіють дорослі й діти.

        Проте вірус СНІДу не уражає людину за звичайних умов: рукостискання, через користування загальним посудом, одягом, рушником, а також унітазом, ванною. СНІД не передаєгься тваринами, що живляться кров'ю.

        Збудник хвороби - специфічний вірус, що отримав назву вірусу імунодефіциту людини. Потрапивши до організму людини, він руйнує імунну систему, яка необхідна для захисту від різних інфекцій. Ураження виникає за умов, коли збудник потрапляє безпосередньо в кров. Це може статися під час переливання інфікованої крові або ж тоді, коли така кров потрапила на пошкоджені шкіру або слизові оболонки, від матері, хворої на СНІД, новонародженому під час вагітності та пологів, а також статевим шляхом. Шприцева наркоманія, проституція, безладне статеве життя - ось ті чинники, що неймовірно підвищують ризик зараження СНІДом.

         Щоб уникнути зараження цим вірусом, слід дотримуватися заходів безпеки. По-перше, не варто поспішати з початком "дорослого" життя, не знаючи найпростішого з безпечної статевої поведінки. По-друге, треба відмовитися від вживання наркотиків та допінгів. По-третє, ні в якому разі не використовувати предмети особистої гігієни, що належать іншій людині, а саме: зубні щітки, бритви, манікюрне приладдя тощо. Косметичні маніпуляції (проколювання вух тощо) здійснювати тільки в спеціалізованих установах.

          Пам'ятайте: єдина людина, що може вберегти вас від СНІДу, - це ви самі!

 

                                                                          Зупинимо насильство над дітьми

                     Пам’ятайте!

     В сім’ї дитина пізнає, як взаємодіяти з іншими людьми, як ставитися до себе і до оточення, як впоратися з труднощами і, за великим рахунком, що таке життя.

Які уроки може отримати дитина, що стикається з домашнім насильством?

   Діти, що були свідками насильства в сім’ї, засвоюють:

  1. Насильство – це засіб розв’язання конфліктів або отримання бажаного. Цю навичку вони переносять спочатку в дитячий садок і школу, потім у дружні і близькі стосунки, а потім у свою сім’ю та своїх дітей.

  2. Негативні форми поведінки в суспільстві – найвпливовіші. Діти переконуються, що тиск та агресія призводять до бажаного результату, і не шукають інших способів взаємодії з іншими людьми. Вони не знають про те, що можна домогтися бажаного, не обмежуючи прав іншого.

  3. Довіряти людям, особливо дорослим – небезпечно. У своїх сім’ях діти не мають прикладу позитивних стосунків. Тому їм складно встановити близькі стосунки з іншими людьми. Вони не спроможні розуміти почуття інших людей.

  4. Свої почуття й потреби не можна виявляти відкрито. Дитина не може виявити свої справжні стосунки в сім’ї, тому що до неї просто нікому немає діла, або за цим настане покарання. Врешті-решт вона втрачає цю навичку – виявляти свої справжні почуття.

Дієві негативні почуття – вони привертають увагу, піднімають авторитет – тому тільки їх і варто проявляти.

В результаті дитина:

  • Або приховує свої почуття в сім’ї, знаходячи їм вихід на вулиці, в навчальному закладі;

  • Або керується принципом – мовчи, терпи і принижуйся.

У сім’ях, де в стосунках з дітьми переважають контролювання, нехтування дитячими проблемами, тиск приниження один до одного, дитина може вирости агресивною або забитою, такою, яка не вміє постояти за себе. Тому ми повинні частіше думати про те, кого ми хочемо виховати. Ми весь час маємо пам’ятати, що дитина – це наше дзеркало.

       Коли дитина стала свідком проявів насильства в сім’ї

  1. Допоможіть дитині поділитися своїми почуттями з кимось із дорослих. Дуже важливо, щоб це була людина, якій дитина довіряє. Якщо дитині буде з ким поговорити, її страхи та почуття самотності зменшаться. Слід обов’язково вислухати дитину до кінця, не перебиваючи та не оцінюючи її. Необхідно дати їй можливість просто висловити те, що накопилося в душі. Дуже важливо, щоб дитина зрозуміла, що розповідь про болісні почуття полегшує біль.

  2. Обговоріть з дитиною ситуацію, що склалася, її причини, можливі наслідки.

  3. Іноді діти вважають себе винними втому, що сталося між батьками. Допоможіть дитині зрозуміти: в тому, наприклад, що батьки сваряться, немає її провини.

  4. Якщо ви відчуваєте, що не в змозі допомогти дитині, зверніться до спеціалістів.

            Пам’ятайте!

    По-справжньому допомогти дитині ви зможете тоді, коли допоможете собі.

Припинити домашнє насильство можна, навчившись поважати іншу думку, інші індивідуальні особливості, інший стиль поведінки.

          Це тільки деякі поради. Спробуйте скористатися ними або знаходьте свої. Не впадайте в розпач, коли щось не виходить. З часом у вас буде виходити краще і краще. Все у ваших руках. Від вас залежить, чи залишиться все як було, чи зміниться на краще.

2.jpg
1.jpg

Пам’ятка для населення в районах проведення антитерористичної операції

                                                                                 Психолого-педагогічні рекомендації профілактики Інтернет-                                                                                                   залежності в дітей та підлітків

                                                                Головною причиною виникнення комп'ютерної залежності у дітей психологи                                                                                     вважають недостатнє спілкування і взаєморозуміння з батьками,                                                                                                         однолітками і значущими людьми.

                                                                                Для профілактики комп'ютерної залежності у дітей батьки можуть керуватися психолого-                                                                                                                                                  педагогічними рекомендаціями:

1. Привчайте дитину правильно ставитися до комп'ютера: як до технічного пристрою, за допомогою якого можливо отримати знання і навички, а не як до засобу отримання емоцій.

2. Не дозволяйте дитині у віці 3-5 років грати у комп'ютерні ігри.

3. Розробляйте з дитиною правила роботи за комп'ютером: 20 хв. комп'ютерної гри, З0 хв. заняття іншими видами діяльності.

4. Не дозволяйте дитині їсти і пити біля комп'ютера.

5. Не дозволяйте дитині грати в комп'ютерні ігри перед сном.

6. Домовляйтеся з дитиною виконувати ці правила.

7. Обговорюйте з дитиною покарання у разі, якщо дитина порушить домовленість.

8. Помічайте, коли дитина дотримуєть­ся ваших вимог, обов'язково скажіть їй про свої почуття радості та задоволення. Таким чином закріплюється бажана поведінка.

9. Не використовуйте комп'ютер як засіб для заохочення дитини. Під час хвороби і вимушеного перебування вдома комп'ютер не повинен стати компенсацією.

10. Допомагайте дитині долати негативні емоції, які завжди присутні в житті кожної людини (розчарування, сум, образа, агресія тощо), і які можуть підштовхнути дитину отримати полегшення за комп'ютерною грою.

   І ще пам’ятаймо: комп’ютер сам по собі не є злом. Молодій людині потрібно вміти ним користуватися та працювати з Інтернетом як із джерелом нової інформації. Але у всьому потрібно знати міру.

Батькам варто частіше цікавитися реальними успіхами дитини, ніж віртуальними. Його треба періодично підтримувати, давати стимул до руху, досягнення поставлених цілей, вчити і розповідати про життя, що має місце поза домом і комп'ютера. Все життя складається з дрібниць, і в силах батьків та вчителів зробити їх для дитини приємними і цікавими, зацікавити його чимось в реальному світі. Коли він це відчує, побачить увагу і підтримку дорослих, то зрозуміє, що жити без комп'ютера теж можна.

 Висновки

Зробимо  ж так, щоб в реальному житті дитини було більше позитивних і цікавих подій, ніж тих, які він бачить у віртуальному.

Інформаційно-просвітницька робота з питань поведінки в умовах НС

                   Шановні батьки!

     Не залишайте дітей без нагляду!

     Дбайте про безпеку своїх дітей, дотримуючись правил безпечної поведінки в побуті.

      Виховуйте у дітей навички культури безпечної поведінки, демонструючи на власному прикладі обережність у поводженні з вогнем, газом, водою, побутовою хімією, ліками. Виділіть декілька хвилин на відверту розмову з дітьми. Пам’ятайте, ці хвилини вимірюватимуться ціною життя. А щоб неждана мить не стала початком великої біди – потрібно давати дітям чіткі знання і вміння, як діяти в тій чи іншій ситуації.

        Пам’ятайте, що життя наших дітей залежить тільки від нас самих!

Сім’я –це простір

без насильства

          Щоб дитина стала людиною, батьки повинні стати опорою  та гарантом його гармонійного особистісного становлення. Перед батьками постають питання: “як виховувати?”, “як привчити дитину до дисциплінованості?”, “чи треба карати за провину?”. На жаль, іноді  батьки забувають, або не усвідомлюють межі між дисципліною та тим, що зветься “домашнім насильством”.

          Насильство в сім’ї – це будь-які умисні дії фізичного, сексуального, психологічного чи економічного спрямування одного члена сім’ї по відношенню до іншого члена сім’ї, якщо ці дії порушують конституційні права і свободи члена сім’ї як людини та громадянина і наносить йому моральну шкоду, шкоду його фізичному чи психічному здоров’ю. (Закон України “Про попередження насильства в сім’ї”, розділ І, ст.1).                                                                                          

          Домашнє насильство – це система поведінки, а не окремий випадок!      

          Отже, перш ніж карати дитину “за щось”, “для чогось”, зрозумійте: не можна примусити дитину щось зрозуміти – треба підвести її до розуміння того, як слід робити. Правильно виховати можна лише підвищенням рівня конкретної особистості, розвитком почуття її гідності, особливості, поваги до себе як Людини. Насилля породжує насилля. Покарання призводить до покарання. Це прояви жорстокого ставлення до дитини.

          Сім’я має бути простором без насилля!               

внимание.jpg

                                                                 Звернення до батьків

                                  щодо недопущення участі дітей у масових безпорядках

           Останнім часом в Україні відбувається суттєве загострення політично-соціальної кризи. Події, пов’язані з акціями протесту, використовуються певними радикально налаштованими організаціями та екстремістськими угрупуваннями, які мають на меті дестабілізацію ситуації у державі, порушення законності та насильницької зміни конституційного ладу. Мають місце залучення до акцій протесту, масових безпорядків та заворушень, які проходять у місті Києві та інших регіонах держави, дітей та молоді. Водночас набувають широкого розповсюдження прояви фашизму та екстремізму, значно збільшилась кількість хуліганських дій, у тому числі за участю дітей. Непоодинокі факти самовільного залишення ними домівок чи навчально-виховних закладів з метою участі у масових заворушеннях. Це призводить до втягнення дітей у протиправну діяльність та створює загрозу їх життю та здоров’ю.

         З метою стабілізації ситуації в країні, захисту конституційного ладу та безпеки громадян законодавством України посилено кримінальну відповідальність, у тому числі неповнолітніх, за участь у масових безпорядках та акціях протесту, використання з цією метою зброї та легкозаймистих речовин. Водночас ст.185–1 КУпАП передбачено адміністративну за дії, пов’язані з порушенням встановленого порядку організації та проведення мітингів, вуличних походів та демонстрацій.

        Звертаємося до Вас, шановні  батьки, аби Ви роз’яснювали своїм дітям щодо настання правових  наслідків участі дітей у протизаконних акціях, а також про відповідальність за порушення норм законодавства.

                                                Профілактика правопорушень серед неповнолітніх

            Права дітей є складною проблемою сучасного людства, оскільки, на жаль, життя, здоров’я, навчання, щастя дітей усього світу поки що недостатньо захищені. Про це багато пишуть і говорять, дехто намагається допомагати, але кількість нещасних дітей не зменшується.

Чесність, доброта, порядність народжуються у батьківській хаті. Дитина, правильно вихована в сім’ї, рідко стає “важкою” в школі, а також непотрібною для суспільства. І навпаки, прорахунки сімейного виховання обертаються потім бідою.

          Близько 30 млн. дітей у світі не мають можливості відвідувати школу; щороку від хвороб помирають більше ніж 5 млн. дітей. Майже 250 млн. дітей животіють завдяки тяжкій праці, жебрацтву, пограбуванням. Набули поширення торгівля дітьми, використання дітей, від яких відмовились батьки, для пересаджування органів.

В Україні три чверті дітей – це діти з хронічними захворюваннями. У нас визначився новий тип дитини – “діти вулиці”. В минулому році офіційно зареєстровано в Україні 136 тис. дітей, які живуть на вулиці.

         Як ви думаєте, які причини того, що діти залишають домівки і йдуть на вулицю?

Більшість дітей називають сімейні причини та небажання відвідувати школу. Основний загал таких дітей закінчили 3-4 класи. Серед них найбільший відсоток неповнолітніх злочинців. Наркоманів, торговців наркотиками та повій. 

          Статтями 150 та 151 Сімейного кодексу Українивизначено обов’язки та права батьків щодо виховання та розвитку дитини, відповідно до яких батьки зобов’язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім’ї та родини, піклуватися про здоров’я, її фізичний та духовний стан; забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти; забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.

            Можна навести безліч життєвих ситуацій, які призводять до того, що діти відчувають дискомфорт у сім’ї, страх перед батьками, сором за батьків-алкоголіків, холод у стосунках з батьками і навіть голод. Це і призводить до того, що діти шукають спілкування і співчуття серед однолітків та старших людей. І дуже часто стають на злочинний шлях, вчиняючи правопорушення, щоб забезпечити свої матеріальні потреби.

           Жорстоке ставлення до дітей збільшується в ситуаціях алкоголізму або наркотизації батьків, неповних та кризових сім'ях. Тому профілактика алкоголізму та наркоманії є також важливою складовою соціальної роботи по попередженню жорстокого поводження з дітьми.

            У статті 10 Закону України «Про охорону дитинства» визначається, що кожній дитині гарантується право на свободу, особисту недоторканість та захист гідності. Дисципліна і порядок у сім'ї, навчальному та інших дитячих закладах мають забезпечуватися на принципах, що ґрунтуються на взаємоповазі, справедливості і виключають приниження честі і гідності дитини. Держава здійснює захист дитини від усіх форм фізичного і психологічного насильства, образ, недбалого і жорстокого поводження з нею, експлуатації, включаючи сексуальні зловживання, у тому числі з боку батьків або осіб, які їх замінюють.

           Отже, одним із видів профілактики недбалого та жорстокого поводження з дітьми є ознайомлення учнів із чинним законодавством України, в якому закріплено основні права дітей і визначено служби, до яких вони можуть звернутись за захистом.

Адміністрація школи звертається до батьків з проханням постійно контролювати виконання учнями вимог щодо зовнішнього вигляду. Ці вимоги співпадають з державною політикою України у цьому питанні. Крім того, дані вимоги допомагають правильному вихованню ділової культури та зменшують відповідні видатки батьків.

Згідно з Указом Президента України від 02.06.1996 р. № 417 «Про шкільну форму для учнів середніх закладів освіти», Постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.96р. № 1004 «Про запровадження шкільної форми для учнів середніх закладів освіти», наказом Головного управління освіти й науки м. Києва від 03.06.2004р. № 189 «Про шкільну форму» та від 09.12.2004 р. № 346 «Про посилення контролю щодо забезпечення шкільною формою учнів загальноосвітніх закладів освіти»  учень повинен з’являтися до школи у формі, яка є обов’язковою (Статут школи). 

Щоденний одяг для занять (хлопці):

·         для учнів 1-11 класів діловий костюм: піджак, брюки чорного кольору

·         Сорочка біла або однотонна світлого кольору

·         Краватка чорна або однотонна стриманого кольору

·         Туфлі (не кросівки)

Зміни, які допускаються взимку, при низькій температурі:

·         Легкий светр (гольф) під піджак.

·         Жилет (на сорочку під піджак).

Зміни, які допускаються влітку, при високій температурі:

·         Біла сорочка з коротким рукавом (не футболка) без піджака.

·         Літні відкриті туфлі.

Щоденний одяг для занять (дівчата)

·         Для учениць 1-11 класів діловий костюм (жакет та спідниця до коліна чорного кольору; сарафан чорного кольору) .

·         Блуза біла або однотонна світлого кольору (не футболка або майка).

·         Туфлі (без підборів або невисокий каблук, платформа помірної висоти, не кросівки).

·         Колготи тілесного або темного кольору.

Зміни, які допускаються взимку, при низькій температурі:

·         Легкий светр (гольф) під жакет.

·         Жилет (на блузу під піджак).

Зміни, які допускаються влітку при високій температурі:

·         Блуза з коротким рукавом (не футболка) без жакета.

·         Літні відкриті туфлі.

Важливо:

·         Шкільна форма має бути бездоганно випрана та випрасувана.

·         Учні 1- 11 класів повинні мати в школі змінне взуття. Воно має бути чистим.

·         Учень повинен мати чисту носову хустинку, гребінець.

·         Учень зобов’язаний слідкувати за чистотою тіла, рук, зубів, носа, вух.

·         У другій половині дня (під час роботи групи подовженого дня) для 1-4 класів дозволяється зміна ділового одягу на одяг довільно спортивного стилю.

Одяг для занять фізичною культурою:

·         Спортивний костюм.

·         Футболка.

·         Кросівки або кеди.

·         Змінні шкарпетки.

·         Стрічка або заколка для довгого волосся.

Доповнення при заняттях взимку на свіжому повітрі:

·         Спортивний капелюх

·         Куртка або додатковий спортивний костюм

·         Рукавички

Категорично не дозволяється:

·         Мати неохайне довге волосся, фарбувати його.

·         Мати довгі нігті або вкривати їх лаком яскравого кольору.

·         Накладати макіяж на обличчя.

·         Носити прикраси (крім пари невеликих сережок для дівчат)

·         Використовувати на території школи значки політичних партій та релігійних конфесій

·         Не допускається вживання нецензурних слів.

·         У школі категорично забороняється палити.

·         У школі категорично забороняється носити джинси

ВИБІР ПІДРУЧНИКІВ ДЛЯ 2 КЛАСІВ

bottom of page